Концепція стратегічного розвитку м.Києва
Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста.
Розробка Генерального плану міста здійснюється на виконання Указу Президента України №157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» та рішення Київради «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025р» від 18.09.2008р № 262/262.
Аналіз сучасного стану розвитку міста свідчить про невідповідність фактичного розвитку міста прогнозам чинного Генерального плану розвитку міста та його приміської зоні до 2020р. Мають місце розбалансування розвитку транспортної системи, соціальної сфери та розселення населення, неупорядкованість функціонального використання території, не належний розвиток столичної інфраструктури. Нежиттєздатними виявилися прогнози чинного Генерального плану щодо створення нової адміністративно-територіальної одиниці – Київського столичного округу.
Для урахування громадських інтересів та зважаючи на багатоплановий характер проблем розвитку міста КО «ЦМА» залучила до розробки проекту більше 20 науково-дослідних проектних організацій та мешканців міста. З цього приводу буде проводитись ряд заходів за участі громадськості міста щодо обговорення проблемних питань, які втілюватимуться у новому Генеральному плані.
Розробка Генерального плану міста здійснюється на виконання Указу Президента України №157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» та рішення Київради «Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025р» від 18.09.2008р № 262/262.
Аналіз сучасного стану розвитку міста свідчить про невідповідність фактичного розвитку міста прогнозам чинного Генерального плану розвитку міста та його приміської зоні до 2020р. Мають місце розбалансування розвитку транспортної системи, соціальної сфери та розселення населення, неупорядкованість функціонального використання території, не належний розвиток столичної інфраструктури. Нежиттєздатними виявилися прогнози чинного Генерального плану щодо створення нової адміністративно-територіальної одиниці – Київського столичного округу.
Для урахування громадських інтересів та зважаючи на багатоплановий характер проблем розвитку міста КО «ЦМА» залучила до розробки проекту більше 20 науково-дослідних проектних організацій та мешканців міста. З цього приводу буде проводитись ряд заходів за участі громадськості міста щодо обговорення проблемних питань, які втілюватимуться у новому Генеральному плані.
Розділи Генерального плану міста
АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ЧИННОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ М. КИЄВА
Аналіз реалізації чинного Генерального плану міста Києва свідчить, що протягом 2002-2009 років значна частина прогнозних показників розвитку міста на 2020 рік на даний час досягнута та перевиконана, в той же час ряд заходів, особливо у соціальній сфері, розвитку транспорту та вулично-дорожньої мережі, інженерного забезпечення реалізовані недостатньо.Заплановане збільшення території міста з 83,6 тис. га до 143,4 тис. га за рахунок території Київської області є мало вірогідним.
Чисельність постійного населення досягла 2724,2 тис. осіб і перевищила прогнози на 2020 рік чинного Генерального плану, а чисельність фактичного населення.
Загальна площа житла вже перевищила заплановану чинним Генпланом на 2011 рік і досягла 58 млн. кв. м, у зв’язку з випереджальним зростанням чисельності населення середня житлова забезпеченість в місті збільшилася лише на 1,1% до 20,6 кв. м на 1 особу.
На лівобережжі проживає 36,2 % жителів міста, а розміщено лише 19,7% робочих місць, внаслідок чого щоденно спостерігаються надмірні пасажиропотоки до центральних районів правобережжя та транспортні колапси на автомагістралях та мостах.
Будівництво об’єктів соціальної сфери здійснювалося з перевищенням показників чинного Генплану, однак забезпеченість цими об’єктами недостатня, особливо у спальних масивах лівобережжя.
В зонах охорони пам'яток культурної спадщини ряд новобудов своїми немасштабними формами погіршують традиційний характер середовища, позбавляють пам'ятки їх історичного композиційно-архітектурного значення.
При випереджальному зростанні автомобільного парку із значним відставанням відбувалося будівництво мостів, доріг, розв’язок, ліній метрополітену.
Ключовi проблеми:
- брак транспортної, логістичної інфраструктури, об’єктів управління та менеджменту, фінансової сфери та банків, потужностей готельного господарства та інфраструктури туристсько-екскурсійного обслуговування, виставково-ярмаркових послуг для повноцінного використання вигідного транспортно-географічного положенням міста на перехресті транснаціональних транспортних маршрутів і коридорів;
- нераціональне використання промисловими підприємствами земельних ресурсів, розташування низько технологічних, економічно не ефективних для міста та екологічно шкідливих виробництв;
- невідповідність між високою економічною активністю населення та інфраструктурно-просторовим забезпеченням підприємницької діяльності;
- недостатній розвиток інфраструктури для забезпечення діяльності Президента України, Уряду України. органів державної влади, міжнародної діяльності та інших державних інтересів;
- недостатні обсяги будівництва якісного та доступного для киян житла, житла для молодих сімей та соціального житла для верств населення, які потребують соціальної підтримки;
- надмірна соціальна стратифікація населення, орієнтація високозабезпеченої частини киян на «елітний» рівень життя та обмежені можливості основної частини мешканців.
Недооцінка цих чинників призвела до диспропорцій містобудівного розвитку, погіршення умов життєдіяльності, транспортного та соціального обслуговування населення.
Усе це викликає необхідність перегляду Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року і розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року, спрямованих на вирішення зазначених проблем.
Перейти до обговорення
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ м. КИЄВА
На 1.01.2009 р. чисельність постійного населення становила 2.74 млн. осіб. За узагальненою оцінкою чисельність населення, яке фактично проживало в м. Києві на початок 2009 р. оцінюється у 3,12 млн. осіб. Загальна чисельність денного населення м. Києва з урахуванням осіб, які протягом денного часу знаходяться в місті, а проживають у приміській зоні, а також туристів та відряджених з інших регіонів становить на початок 2009 р. від 3,3 до 3,5 млн. осіб .
За демографічним прогнозом на 2025 рік у м. Києві очікується чисельність постійного населення - 3.3, фактичного – 3,98, денного – 4.3 млн. осіб.
Статево-вікова структура населення м.Києва на початок 2026 р. за високим варіантом прогнозу
Перейти до обговорення
ПРІОРИТЕТИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ м. КИЄВА
Столиця України – місто Київ має спеціальний статус у системі адміністративно-територіального устрою держави. В місті зосереджені центральні органи державної влади, органи влади міста та Київської області, дипломатичні представництва іноземних держав. За адміністративно-територіальним устроєм у Києві утворено 10 районів.Київ є потужним науково-виробничим, освітнім, культурним, туристичним, релігійним центром України та Європи, на території якого сформувалась багатогалузева та багатофункціональна економіка, динамічно розвиваються ринки товарів і послуг.
Стратегічні цілі, пріоритети та принципи соціально-економічної політики м. Києва.
Місія Києва як столиці України:
- виконаннi функцій подальшого розвитку державного центру управління, науки, культури, освіти, спорту та туризму;
- створенні комфортного та безпечного середовища життєдіяльності з орієнтацією на поступове досягнення європейських стандартів якості життя, забезпечення гідних умов і рівних можливостей для всебічного розвитку та самореалізації киян.
Передбачається:
- розвиток людського потенціалу, створення умов для його ефективного використання на принципах «економіки знань»;
- формування конкурентоспроможної міської економіки інноваційного типу;
- поліпшення якості міської інфраструктури;
- забезпечення безпеки міста та населення;
- запровадження ефективної транспарентної системи управління містом;
- створення умов для виконання столичних функцій
- поглиблення інтеграції міста Києва та приміської зони.
Основні принципи соціально-економічного розвитку міста спрямовані на:
- збалансований розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер;
- пріоритет інтенсивного перед екстенсивним шляхом розвитку;
- спрямованість соціально-економічного розвитку на задоволення потреб громадян у якісних продуктах харчування, непродовольчих товарах, освітніх, медичних, житлово-комунальних, соціально-культурних та інших послугах;
- раціональне використання територій міста, гармонійне поєднання історичної та сучасної забудови, збереження зелених насаджень, ствердження міжнародної репутації Києва як зеленого міста з неповторними краєвидами, ріками й озерами, лісами, парками та скверами;
- пріоритет розвитку сфер офіційно-ділового та іншого комерційного призначення на лівобережжі міста для створення умов збалансованої зайнятості населення;
- концентрований локальний розвиток адміністративних районів у місті Києві з урахуванням специфіки їх виробничого та ресурсного потенціалу;
- концентрація ресурсів на вирішенні системних проблем і стимулюванні пріоритетних виробництв (точок росту).
- За рекомендованим трансформаційним сценарієм Київ розвиватиметься як поліфункціональний центр шляхом постіндустріальної трансформації у сфері бізнес-послуг.
- Виділяється три етапи реалізації сценарію:
- перший етап (до 2013 року) – подолання наслідків фінансової кризи, оздоровлення банківської системи, досягнення макроекономічної стабілізації та формування організаційних передумов для інноваційних трансформацій економіки.
- другий етап (2013–2020 роки) – період прогресивних інституційних і структурних перетворень, переходу міста на інвестиційно-інноваційну модель розвитку.
- третій етап (2021–2025 роки) – досягнення намічених стратегічних цілей і цільових показників якості життя коригування напрямків розвитку міста в нових соціально-економічних умовах.
Перейти до обговорення
ПОЛІТИЧНІ ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МІСТА
Інвестиційна політика:
- запровадження дієвих механізмів стимулювання інвестиційних процесів у пріоритетних ланках господарського комплексу міста, створення режиму максимального сприяння інвесторам у сфері будівництва і реконструкції об’єктів міської інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, спорудження житла, готелів тощо;- створення передумов для переорієнтації приватних інвестицій у види економічної діяльності.
Промислова політика:
- розвиток ракетно-космічної, авіаційної, електронної техніки; діагностичних та лікувально програмно-технічних комплексiв; наноелектроніки, нанохімічних та нанобіологічних технологій; приладобудування та медицини; біотехнології для охорони здоров’я, фармакології та АПК та ін.;
- організація випуску аналогів імпортованої продукції зорієнтованої на потреби міста: будівельнi матеріали, вимірювальна техніка, прилади обліку, системи зв’язку, захисту довкілля й утилізації відходів, фармацевтична продукція та ін.;
- реструктуризація або перебазування за межі міста підприємств з низьким рівнем бюджетної ефективності та не відповіднiстю стандартам екологічної безпеки,
- використання промислових територій міста для модернізованих виробництв, інфраструктури з обслуговування підприємницької діяльності, формування технопарків, виробничих та інноваційно-технологічних кластерів, індустріальних парків, територій інноваційного розвитку.
Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності
В 2025 році в промисловому комплексі міста працюватиме близько 222 тис. осіб (штатних працівників), що майже на третину більше, порівняно з 2008 роком.
Будівельний комплекс міста
Діяльність будівельно-монтажних організацій міста та промисловості будівельних матеріалів буде спрямовуватись на:
- збільшення фондооснащеності будівельних робіт, скорочення частки зайнятих ручною працею, оновлення парку будівельної техніки;
- використання передових технологій будівництва;
- розширення асортименту та обсягу виробництва товарів будівельного призначення;
- випуск матеріалів і конструкцій, які забезпечують зменшення маси та підвищення енергетичної ефективності конструктивних елементів будівель;
- випереджаючі темпи зростання обсягів виробництва металевих та монолітних залізобетонних конструкцій.
Розвиток підприємництва та його інфраструктури
Відповідно до трансформаційного сценарію стратегічного розвитку міста середньорічні темпи приросту кількості малих підприємств становитимуть 5 %. У 2025 році функціонуватиме близько 134 тис. малих підприємств із загальним числом зайнятих 940 тис. осіб.
Розподіл малих підприємств за видами економічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність:
- формування багатовекторної моделі участі Києва у світових інтеграційних процесах, насамперед із країнами Євросоюзу, СНД, активізація взаємодії з країнами Азії, Африки й Південної Америки як перспективними ринками;
- розвиток транспортно-логістичної інфраструктури для реалізації зовнішньоекономічного й транзитного потенціалу Києва;
- реалізація проектів імпортозаміщення, забезпечення захисту столичних суб’єктів господарювання і внутрішніх ринків від недоброякісної конкуренції з боку зовнішніх виробників аналогічної продукції.
Житлова політика
Основними напрямками житлової політики на довгостроковий період є:
- збільшення загального обсягу житлового фонду не менш як на 38,5 млн. кв. м з доведенням загальної площі житла в м. Києві до 93,5 млн. кв. м., у т.ч. до кінця 2025 року до 85.1 млн.кв.м. ;- ліквідація аварійного та застарілого житла загальною площею 2.9 млн.кв.м, у т.ч. 1,4 млн. кв. м до кінця 2025 р.;
- підвищення середньої житлової забезпеченості населення не менше як 27,5 кв. м на 1 особу, а на кінець 2025 року не менш як до 25,5 кв.м. на 1 особу. ;
- поступове нарощування щорічних обсягів житлового будівництва до 2,0 млн. кв. м у 2025 році;
- проведення модернізації та комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, обсягом до 8 млн. кв. м, створення житлового фонду, призначеного для переселення мешканців з будинків барачного типу, гуртожитків й інших непридатних для проживання будівель;
- формування за рахунок новозбудованих або модернізованих будинків комунального фонду соціального житла та доступного житла, що безоплатно або на пільгових умовах надаватиметься в оренду малозабезпеченим громадянам та тим, що потребують допомоги;
- щорічне збільшення обсягів будівництва соціального житла не менш як до 0,2 млн. кв. м загальної площі з середньою площею однокімнатних квартир до 40 кв. м, 2-кімнатних до 52-55 кв. м, 3-кімнатних до 60 кв. м.
- впровадження прогресивних енергозберігаючих архітектурно-планувальних, конструктивних та інженерних рішень у проектування жилих будинків з метою підвищення їх експлуатаційних якостей, з використанням енерго- і ресурсозберігаючих технологій, зменшення вартості будівництва.
- впровадження довгострокових дешевих кредитів та відповідної іпотечної політики.
Перейти до обговорення
ТЕРИТОРІАЛЬНІ РЕСУРСИ ДЛЯ ЗАБУДОВИ
Територія міста складає 83558 га. Поділяється на землі: житлової та громадської забудови - 20,9 %; промислові та комунально-складські - 6,9 %; транспортної інфраструктури, об’єктів зовнішнього транспорту, вулиць та дорiг - 8,8 %; ландшафтно-рекреаційні та зелених насаджень загального користування - 51,9 %; водні поверхні - 7,1 %; сільськогосподарського призначення 1,1 %, інші - 3,2 %.Територіальні ресурси для забудови міста:
- умовно вільнi, відведенi та неосвоєнi в попередні роки;
- мікрорайони та квартали застарілого житлового фонду;
- територiї 7,1 % ги в структурі виробобництву промислового та комунально-складського призначення, які використовуються нераціонально;
- територiї спеціального призначення, на яких може розташовуватися житло для військовослужбовців;
- сільськогосподарського призначення, які можуть бути змінені під забудову та інші види використання
Перейти до обговорення
ПЛАНУВАЛЬНА МОДЕЛЬ ТА ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ м. КИЄВА
Передбачається формування планувальної моделі розвитку міста як відкритої містобудівної системи: місто-приміська зона, із забезпеченням зручних транспортних зв’язків між житлом, місцями прикладання праці, центрами обслуговування та місцями відпочинку і подальшого перспективного розвитку.Очікується формування сельбищних, громадських, туристично-рекреаційних зон вздовж основних транспортних магістралей у Одеському напрямку, логістичних, виробничих, офісно-ділових - у Ковельському, сельбищних - у Житомирському, житлово-громадських, офісно-ділових, виробничих - у Броварському, транспортних, логістичних, туристично-ділових - у Бориспільському, ландшафтно-рекреаційних територій вздовж пойми Дніпра у північному та південному напрямках, де згідно з містобудівною документацією виявлені територіальні ресурси та можливості розвитку.
Передбачається створення цілісного транспортного каркасу Київської містобудівної системи шляхом будівництва обласної Великої кільцевої дороги, міської кільцевої дороги, автомагістралей - дублерів в основних напрямках розселення, розвиток наземного електротранспорту, створення пересадочних вузлів. В межах міста Києва планувальна модель включає формування системи житлових районів і мікрорайонів, громадсько-ділових, промислово-комунальних, ландшафтно-рекреаційних зон на основі історично склавшихся планувальних утворень та шести планувальних зон. Основні техніко-економічні показники планувальної моделі розраховуються по адміністративних районах міста.
З урахуванням очікуваної прогнозної чисельності постійного населення 3,3 млн. осіб., досягнення житлової забезпеченості не менш 27,5 тис. кв. м на 1 особу, збільшення житлового фонду не менш як до 93,5 млн. кв. м загальної площі, розроблено варіанти використання території міста.
Максимальний варіант №1 передбачає використання майже всіх виявлених територіальних ресурсів. За цих умов потребуються надпорогові витрати на освоєння ділянок, знесення та утилізацію виробничих та інших споруд на промислових, комунально-складських, спецтериторіях, що не дозволяє забезпечити випереджальний розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, вулично-дорожньої мережі.
Мінімальний варіант №2 - не досягаються цільові орієнтири соціально-економічного розвитку міста, погіршується інвестиційний клімат, що негативно впливає на базу бюджетних надходжень, звужує фінансові можливості випереджального будівництва інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної сфери.
Рекомендований та найбільш вірогідний варіант №3 - на територіях сумарною площею 4175 га розміщується житлове будівництво обсягом 38,4 млн. кв. м загальної площі, запроектованих у попередньому періоді з проведенням необхідних містобудівних розрахунків та обґрунтувань, у тому числі завершення розпочатого будівництва загальною площею 4,2 млн. кв. м., вибуття старої забудови обсягом до 2,9 млн.кв.м. При цьому загальна площа житлового фонду досягне 93,5 кв. м житлова забезпеченість складатиме 27,5 кв м на 1 особу у довгостроковій перспективі реалізації планувальної моделі.
З урахуванням сталих тенденцій будівництва в місті Києві, прогнозованого сценарію економічного розвитку, очікувані щорічні обсяги введення житла в експлуатацію можуть збільшитися до 2 млн. кВ. м у 2025 році.
За таких умов до кінця 2025 року очікуються обсяги нового житлового будівництва 28,5 млн.кв.м., збільшення житлового фонду до 85.1 млн.кв м, при вибутті 1.4 млн.кв.м. старої забудови, зростання житлової забезпеченості до 25.5 кв.м. на 1 люд. (табл.6.2.).
Буде забезпечено випереджальний розвиток міської інфраструктури, інженерна підготовка територій та вирішення майново-правових питань для освоєння територій сільськогосподарського і спецпризначення.
Ріка Дніпро з островами і набережними набувають значення суспільного рекреаційного центру міста, який об’єднує лівобережжя та правобережж.я
Завдяки реалізації планувальної моделі буде забезпечено:
- розвиток транспортно-планувального каркасу, зокрема, завершення будівництва Великої міської кільцевої дороги, дублерів в’їздів до міста, нових ліній метрополітену та швидкісного трамваю, електрички до Борисполю та кільцевої міської електрички, хордової міської магістралі у смузі південно-західної залізниці, Подільсько-Воскресенського мостового переходу, Дарницького залізнично-автомобільного мосту, спорудження Троєщинсько-Оболонського мостового переходу, реконструкція моста Патона, Петрівського залізничного мосту, будівництво тунелів;- будівництво нових парків і скверів в нових житлових районах і мікрорайонах, на промислових та інших територіях, що змінюють своє призначення, будівництво спортивних парків та парків дозвілля на Дніпровських островах, буферних парків на прилеглих до забудованих територій лісових масивах, озеленених пішохідних зон в громадських центрах;
- формування нових житлових районів по вул. Північній біля існуючого масиву «Оболонь», «Теремки-3», Осокорки, «Позняки-11», по вул. Пухівській на Троєщині, житлових мікрорайонів в районі селища Коцюбиньське, Корчувате по Столичному шосе; сільськогосподарських територій радгоспу Пуща-Водиця по просп. Правди, спецтериторій в районі вул. Трутенка-Ломоносова із зміною їх функціонального призначення;
- будівництво сучасних багатоповерхових житлових комплексів з об’єктами соціальної сфери шляхом реновації застарілої забудови в мікрорайонах Соцмісто, Лісового масиву, масиву Микільська Борщагівка, Відрадне, по вул. Щербакова, Маршала Гречка, Ризькій - Щусева та Олени Теліги, по пр. 40-річчя Жовтня, по бульв. Лихачева - Дружби Народів, по вул. Осиповського –Западинській, Макіївській;
- створення нових громадських, ділових та житлових утворень на промислових територіях Микільської Борщагівки, промрайону «Воскресенський», промзони Корчувате;
- будівництво нових громадських ділових, торгівельно-виставково-розважальних центрів і офісно-готельних комплексів на в’їздах до міста на перетині просп. Палладіна та просп. Перемоги, по просп. Академіка Глушкова та Кільцевій дорозі, біля перетину Столичного шосе та вул. Заболотного; а також за межами центральної частини міста в районах Телички та Столичного шосе, Либідської та Московської площі, на Петрівці, просп. Перемоги та Повітрофлотського шоссе, в районах Дніпровської набережної та промрайону «Позняки», просп. Ватутіна, Троєщинського ринку та вул. Електротехнічної, Лівобережного центру;
- реструктуризація промислових територій, створення технопарків, кластерної зони, модернізація та технологічне переоснащення промислових підприємств на територіях Троєщинського, Воскресенського, Дніпровського та Дарницького промрайонів.
Перейти до обговорення
ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ
Основнi проблеми сучасної функціонально-планувальної організації в диспропорції розвитку окремих територій, зокрема:
- нестача офісно-ділових приміщень, готелів, торгівельно-виставкових комплексів, об’єктів культури, дозвілля та спорту у спальних районах лівобережжя, віддалених мікрорайонах правобережжя;
- надмірна концентрація офісно-ділових та торгівельно-розважальних об’єктів в історичному центрі з поступовим зникненням житла;
- недостатність скверів і парків на сельбищних територіях, погіршення системи громадського обслуговування у житлових кварталах та мікрорайонах, особливо на територіях новобудов.
У Печерському районі розвиваються об’єкти загальнодержавного-адміністративно-політичного центру України. зі збереженням та розвитком туристичної, готельно-житлової функцій. В районі буде проживати 170,8 тис. чол., зайнятість - 240,0тис. робочих місць
У Подільському районі розвиваються об’єкти історичного ремісничо-культурного, виставково-торгівельного центру, інфраструктура туризму, освітянська, культурна, виставково-музейна функції, представництва міжнародних організацій, міжнародних фінансових компаній і банків, туристичний річковий порт, забезпечується збереження житлово-офісної забудови і об’єктів соціальної сфери. В районі буде проживати 220,4 тис. чол., зайнятість - 150,0 тис. робочих місць.
У Шевченківському районі розвиваються адміністративно-ділові, науково-освітнянські, торгівельно-розважальні, фінансово-банківські, туристично-готельні об’єкти, зберігається житлова та частково виробнича функції. В районі буде проживати 280,5 тис. чол., зайнятість - 270,0 тис. робочих місць.
У Голосіївському районі розвивається як комплексний адміністративно-діловий, житловий, науково-виробничий, рекреаційний район, з формуванням центрів охорони здоров’я, освіти, культури та спорту буде проживати 414,4 тис. чол., зайнятість - 207,0 тис. робочих місць.
У Святошинському районі передбачається розвиток науково-виробничої, медичної, соціально-обслуговуючої та житлової функцій. В районі буде проживати 352,7 тис. чол., зайнятість - 173,0 тис. робочих місць
У Солом'янському районі передбачається створення нових робочих місць, розвиток інфраструктури зовнішнього повітряного транспорту, офісно-ділової, науково-виробничої, медичної, соціально-обслуговуючої та житлової функцій. В районі буде проживати 338,8 тис.чол., зайнятість - 190,0 тис. робочих місць.
В Оболонському районі передбачається створення нових робочих місць, завершення формування системи районних центрів, розвиток рекреаційно-оздоровчої, науково-виробничої, культурно-освітянської, торгівельно-розважальної функцій, громадсько-офісних центрів, нове будівництво багатоповерхових житлових комплексів. В районі буде проживати 401,2 тис. чол., зайнятість - 220,0тис. робочих місць
У Деснянському районі розвиваються офісно- ділові, банково-фінансові, науково-виробничі, рекреаційно-розважальні, спортивно-оздоровчі, медичні та житлово-соціальні функції. В районі буде проживати 376,5 тис. чол., зайнятість - 210,0 тис. робочих місць
У Дніпровському районі передбачається розвиток функцій загальноміського лівобережного центру, туристично-рекреаційної, банково-фінансової, адміністративно-ділової,фізкультурно-спортивної, культурної, освітянської та житлової функцій. В районі буде проживати 343,8тис.чол, зайнятістю 190,0 тис. робочих місць.
У Дарницькому районі передбачається розвиток транспортно-виробничої, науково-виробничої, офісно-ділової, готельно-виставкової, торгівельно-розважальної, фізкультурно-оздоровчої, культурно-освітянської, соціально-житлової функцій. В районі буде проживати 436,7 тис. чол., зайнятість - 240,0 тис. робочих місць.
За таких умов забезпечується різноманітній розвиток міських територій на підґрунті історично-культурної, соціальної та природно-ландшафтної своєрідності районів міста, гармонізація розселення, прикладання праці та соціального обслуговування, досягнення солідарності киян, органів управління і інвесторів, керованість і збалансованість систем проживання, працевлаштування, обслуговування, відпочинку, комунального господарства та утримання міських територій.
Для киян - створюються гідні житлові умови і безпечне життєве середовище, для інвесторів - забезпечується покращення інвестиційного клімату, для управлінців - досягається збільшення бюджетних надходжень, дотримання екологічних та санітарних вимог.
Перейти до обговорення
РОЗВИТОК ОБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ та СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Ключова проблема - недостатність об’єктів соціальної сфери: дитячих дошкільних закладів, шкіл, об’єктів фізкультури і спорту, установ культури і дозвілля, комунальних лікарень та поліклінік в новобудовах, особливо в спальних районах Лівобережжя та віддалених мікрорайонах у Святошинському, Оболонському, Солом’янському районах.
Для вирішення цих проблем передбачається:- забезпечення 85 % дітей до 6 років дитячими дошкільними закладами, 100 % дітей до 15 років та 80 % до 18 років шкільними закладами із зменшенням наповненості класів та груп, поліпшенням якості виховання та освіти, дотриманням норм пішохідної доступності;
- розвиток закладів охорони здоров’я, соціального захисту населення (будинки-інтернати для дітей, людей похилого віку та осіб з фізичними вадами), забезпечення населення міста всіма видами сучасної медичної допомоги;
- збільшення ємності та кількості спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд;
- будівництво в кожному мікрорайоні м. Києва багатофункціональних відкритих майданчиків із спортивними тренажерами, синтетичним покриттям для ігрових видів спорту та будівництво в кожному районі міста муніципальних універсальних спортивних комплексів;
- створення Київської міської спортивної та реабілітаційно-оздоровчої бази деолімпійської та параолімпійської підготовки, яка включає: фізкультурно - оздоровчий комплекс, плавальний басейн, футбольне поле та спортивні майданчики;
- модернізація і будівництво кінотеатрів, театрів, мистецьких центрів, цирку, бібліотек та інших закладів культури;
- будівництво Центральної публічної бібліотеки ім. Л.Українки. будівництво Музею історії міста Києва, який тимчасово розміщений в Українському домі;
- будівництво підприємств торгівлі, громадського харчування й побутового обслуговування у житлових районах та мікрорайонах;
- реалізація першочергової адресної програми розвитку об’єктів освіти. охорони здоров’я, культури та спортивного обслуговування відповідно до пропозицій районних державних адміністрацій;
- розвиток інфраструктури житлово-комунального господарства, збільшення парку пожежних машин, кількості громадських вбиралень, місткості готелів, оздоровчих установ різної форми власності.
За таких умов буде створено додатково біля 5 тис. місць у дитячих дошкільних закладах, 27 тис.місць - у школах, біля 1.4 тис. ліжок у лікарнях, збудовано 12 комунальних поліклінік та амбулаторій, два театри. Більше 30 % об’єктів вже розпочато фінансуванням.
Перейти до обговорення
КОМЕРЦІЙНА НЕЖИТЛОВА НЕРУХОМІСТЬ ТА ТЕРИТОРІЇ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ
Ключова проблема - недостатність розвитку об’єктів сфери управління та менеджменту, фінансів та банків, логістики, виставок, ярмарок, торгівлі і розваг, готельних та туристичних послуг діловій активності, професійним інтересам і соціально культурним потребам його мешканців.
Внаслідок цього активність та різноманітність ділового і культурно - соціального життя в Києві значно нижче ніж в європейських столицях, не відповідає потенціалу Києва як політичного, ділового та культурного центру Східної Європи.
Для розміщення об’єктів комерційної нежитлової нерухомості передбачено територiї сумарною площею 755,7 га, на яких може буди побудовано 8,73 млн. кв. м. комерцiйних площ.. За рахунок зміни функціонального призначення 816 га промислових та комунально-складських територій можливе будівництво ще 7,8 млн. кв. м комерційної нерухомості.
Передбачається:
· переважне розміщення ділових та офісних бізнес-центрів, торгівельно-розважальних комплексів, об’єктів фінансової та банківської сфери, готельних та туристичних, виставково-ярмаркових послуг, особливо у Дарницькому, Дніровському та Деснянському районах а також у віддалених районах правобережжя;
· обмеження подальшого розміщення офісних приміщень, торгівельно-розважальних об’єктів у ядрі загальноміського центру;
· визначення інвестиційно-привабливих територій для розміщення комерційної нежитлової нерухомості біля станцій метрополітену та швидкісного транспорту, на в’їздах до міста;
·доведення забезпеченості міста Києва зазначеними об’єктами до рівня забезпеченості міст – столиць країн Європи;
· збільшення площ сучасних логістичних центрів від сучасного рівня в 700 тис. кв. м до 2,5-3,5 млн. кв. м;
· розвиток об’єктів місцевої мережі у сфері торгівельного та побутового обслуговування, які надають стандартні послуги за місцем проживання;
· розвиток сфери готельних послуг до рівня забезпеченості готелями столичних міст країн Європи орієнтовно 25 місць на 1000 люд. денного населення та збільшенням готельного фонду приблизно до 125 тис. місць або 59,5тис. номерів.
Забезпечується реалізація місії Києва як провідного політичного, культурного, фінансово-ділового, науково-освітянського та туристичного, історичного духовного центру Східної Європи.
Перейти до обговорення
ПРОМИСЛОВІ ТА КОМУНАЛЬНО-СКЛАДСЬКІ ТЕРИТОРІЇ
Ключовою проблемою є нераціональне використання промисловими підприємствами земельних ресурсів, наявність економічно неефективних для міста та екологічно шкідливих виробництв.
З територій промислових підприємств площею 6354 га неефективно використовуються майже 47 %. Біля половини підприємств мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, продукція багатьох не користується попитом, основні фонди здаються в оренду, території захаращені відходами та шкідливими речовинами, екологічно та соціально небезпечні.
Для вирішення цих проблем розвиток промисловості міста передбачається здійснювати шляхом реконструкції та більш ефективного використання промислових та комунально-складських територій міста, створення виробничо-офісних зон в приміської зони в районі Борисполя, Броварів, у Ковельському напрямку.
Нарощення науково - виробничого потенціалу очікується шляхом підвищення ефективності використання земельних ресурсів, реконструкції, модернізації та технічного переозброєння підприємств.
Передбачається розвиток комунальних підприємств, які обслуговують потреби в лічильній апаратурі, будівельних виробах для забезпечення ремонту забудови, транспорту, енергозбереження та інших потреб комунального господарства міста. Будуть розвиватися машинобудування. авіа будування. харчова промисловість та інші галузі , ефективні для міської економіки згідно з спеціалізацією Києва та державною промисловою політикою.
За таких умов відбудеться суттєве вивільнення частини промислово-комунальних територій для іншого функціонального використання.
Резерви територій для розвитку промислового комплексу з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку промисловості та ефективного використання територій в м. Києві і приміській зоні складають
· на промислових та комунально-складських територіях міста Києва - 370 га для створення нових промислових підприємств;
· на нових майданчи
· ках в приміській зоні м. Києва – 750 га територій з урахуванням дорожньої мережі та інженерно-транспортної інфраструктури для розміщення виробничих цехів, філіалів Київських підприємств або нових підприємств;
· у більш віддалених районах Київської області відповідно 400 га.
Частину промислових та комунально-складські території з загальної площею 1060,0 га (див. табл.9.2) доцільно використати для:
· озеленення та благоустрою – 70 га;
· розміщення житлової забудови – близько 370 га;
· розміщення багатофункціональної та ділової забудови – близько 220 га;
· розміщення транспортно-інженерної інфраструктури – 400 га.
За таких умов промислові і комунально-складські території міста перетворяться з соціально та екологічно небезпечних деградованих територій у сучасні зони ділової активності, естетично вишукані та технологічно довершені технопростори для впровадження лідерних і проривних технологій, наукових ідей українських вчених і винахідників, залучення міжнародних інвестицій та світового капіталу.
Перейти до обговорення
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Загальний фонд історичної забудови Києва сягає до 10 тисяч об'єктів. Два комплекси пам'яток – собор Святої Софiї з прилеглими монастирськими будiвлями та ансамбль Києво-Печерської лаври включенi ЮНЕСКО до Списку всесвiтньої культурної спадщини.
Ключовою проблемою є погіршення стану історичного середовища, історико-архітектурного значення пам’яток культурної спадщини, природного ландшафту внаслідок немасштабних форм новобудов,
· Для збереження унікальної історичної культурної спадщини міста:
· Суттєво збільшуються буферні (охоронні) зони пам'яток всесвітньої спадщини відповідно до вимог Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
· Створюються охоронні зони пам'яток національного значення – Байкового кладовища, Політехнічного інституту, парку ''Феофанія'' нещодавно створених національних заповідників ''Бабин Яр'' і ''Биківнянські могили''. Національного музею народної архітектури та побуту України.
· Межі Центрального і Китаївського історичних ареалів визначаються, відповідно до наявних пам’яток культурної спадщини.
· Створюється новий Дорогожицький історичний ареал та Національний заповідник ''Бабин Яр''.
Визначаються режими використання територій пам'яток, заповідників, зон охорони пам'яток та історичних ареалів м. Києва.
На територіях пам'яток, заповідників, буферних зон пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, ансамблю споруд Софійського собору нове будівництво забороняється, допускається реставрація і реабілітація пам'яток, реконструкція інших будівель і споруд без збільшення їх висотності. Про заплановані архітектурні перетворення необхідно завчасно інформувати Центр всесвітньої спадщини у м. Парижі.Встановлюються зони охоронюваного ландшафту на Дніпровських схилах правобережжя, у Китаївському та Дорогожицькому історичному ареалі, на прибережних рекреаційно-дачних територіях Лівобережжя та Дніпровських островах тощо. У зонах охоронюваного ландшафту забезпечується охорона природного оточення, збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей пов'язаного з пам'ятками ландшафту, ліквідація чи візуальна нейтралізація будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт.
На територіях охоронних зон забороняється будівництво будинків підвищеної поверховості, а також висотних будинків.На територіях зон регулювання забудови 1-ї, 2-ї та 3-ї категорій, в історичних ареалах визначаються режими використання територій Проектуванню об'єктів містобудування має передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, які погоджуються в установленому порядку. Нове будівництво та реконструкція жорстко регламентуються відповідно до історико-містобудівних обґрунтувань.
На територіях пам'яток археології забезпечується проведення археологічних досліджень з музеєфікацією виявлених розкопками стародавніх будівель і споруд.
Здійснюється реставрація фасадів історичних будівель.
За таких умов будуть виявлені та підкреслені багатобарвність і неперевершеність та історизм міських пейзажів. Прийдешні покоління, мешканці міста і туристи зможуть милуватися архітектурною різноманітністю міських просторів, проникнутих настроєм минулих епох.
Для нащадків будуть збережені тисячолітні святі собори Софії Київської та Лаври, витончені осередки Київського бароко та модерну, романтика Андріївського узвозу, урочистість архітектури Печерську, святкова життєрадісність ансамблю Хрещатику як символу повоєнної розбудови.
Перейти до обговорення
ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА
Основними проблемами розвитку озеленених територій сучасного Києва внаслідок нераціонального використання земель та збільшення чисельності населення є:
· загальне зменшення площі зелених насаджень та недостатність вільних (резервних) територій для їх подальшого розвитку;
· погіршення санітарно-екологічного стану та, як наслідок, зниження їх екологічної ефективності;
· збільшення рекреаційного навантаження та недостатня забезпеченість рекреаційними територіями жителів Києва.
Пріоритетним напрямком Концепції є збереження існуючих озеленених територій унікальних природних ландшафтів міста, збільшення площі об`єктів природно-заповідного фонду та розвиток лісопарків та спеціальних видів озеленення. Це дозволить збільшити забезпеченість населення зеленими насадженнями загального користування з 14, 38 м2/люд до 18,46 м2/люд, а з врахуванням буферних парків – до 22,45 м2/люд.
Пропонується:
1. Запровадження «зеленого фонду міста» - єдиної системи озеленення, сформованої насадженнями різного функціонального призначення (загального, обмеженого користування спеціального призначення) та всіх типів озеленення, включаючи контейнерне і вертикальне озеленення, озеленені дахи будинків тощо.
2. Обов`язкове впровадження та закріплення на законодавчому рівні охоронних зон об’єктів природно-заповідного фонду та «зелених ліній» щодо існуючої мережі озеленених територій загального користування. Завершення формування системи природних об`єктів і територій природно-заповідного фонду на площі 2018 га з перспективним заповіданням близько 20% площі міста.
3. Для впорядкування лісопаркових територій, оптимізації рекреаційного лісокористування та зменшення дигресії лісів - формування буферних парків на площі 2330 га.
4. Перегляд існуючої системи озеленення, розробка нової Програми та стандартів міського озеленення, де врахувати необхідність розширення асортименту рослин, що використовуються в озелененні, створення мережі поливу зелених насаджень на площі близько 300 га з використанням технічної води, формування квітників і газонів.
5. У зв`язку з нестачею на сьогоднішній день озеленених і ландшафтно-рекреаційних територій в загальному балансі пропонується при реконструкції мікрорайонів, освоєнні нових районів ввести додатковий коефіцієнт озеленення, збільшивши всі існуючі нормативи в 1,2 рази.
6. Створення нових парків, в тому числі спортивних, дитячих, молодіжного та етнографічного на площі 290 га, скверів – на площі 141га, набережних-бульварів – 60 га. Ландшафтна реконструкція 67 існуючих парків з їх спеціалізацією на площі 1700 га.
7. Ценотичний підхід до формування насаджень загального користування парків і скверів, в основі якого наближення штучно створених до природних рослинних угруповань, що забезпечить їм відповідну стійкість та довговічність при мінімізації втручання з боку людини.
8. Підвищення екологічної ролі зелених насаджень та створення системи шумозахисних насаджень – вздовж основних магістрелей і залізниці, «зелених смуг» на частині звільнених від промисловості територій, захисних насаджень на схилах, навколо водойм, включаючи перспективу реалізації Програми по відродженню р. Либідь та інших малих річок Києва.
9. Створення екологічної мережі зелених насаджень вздовж найбільших внутрішніх водойм міста та побудова на їх базі ландшафтно-рекреаційних парків.
10. Широке впровадження спеціальних видів озеленення: дахове – в межах нової громадської забудови та елітного житла, частково - при реконструкції житла на площі близько 200 га; вертикальне – яке виконує важливі екологічні функції та естетичний ефект; контейнерне – в центральних районах міста.
11. Розвиток рекреаційних лісів приміської зони для забезпечення жителів Києва та приміської зони комфортними умовами відпочинку та формування 15 рекреаційних зон на площі 92280,83 га.
Перейти до обговорення
ТРАНСПОРТНА МЕРЕЖА
Ключовою проблемою є недостатній розвиток пасажирського електротранспорту, значні транспортні витрати часу мешканців на трудові та культурно-побутові поїздки, недостатні транспортні зв’язки між лівобережною та правобережною частинами міста, віддаленими житловими мікрорайонами та громадськими центрами.
Для вирішення цієї проблеми передбачається:· комплексний розвиток міського пасажирського транспорту, швидкісного електричного пасажирського транспорту, створення кільцевої міської лінії електропоїздів по існуючому залізничному кільцю міста;
· будівництво лінії електропоїздів до Борисполю, розвиток приміських транспортних сполучень з місцями розселення на приміських територіях;
· зростання загальної протяжності ліній метрополітену на 63%., будівництво нової Подільсько-Воскресенської лінії від ст. «Кільцева дорога» на правобережжі до ст. «Братиславської» на лівобережжі, відгалуження лінії метрополітену від станції «Райдужна» до житлового масиву Троєщина по вул. В. Маяковського, продовження Куренівсько-Печерській лінії
з будвіництвом Деміївської, Голосіївської, Васильківської станцій, продовження Сирецько-Печерській лінії до станції Синьоозерна;
· зростання протяжності трамвайної мережі на 25%, зокрема по просп. Відрадний, завершення реконструкції лінії швидкісного трамваю від Кільцевої дороги до пл. Перемоги, подовження лінії швидкісного трамваю по вул. Оноре де Бальзака далі до Ооскорків;
· зростання протяжності тролейбусної мережі на 34%, будівництво двох нових тролейбусних ліній, створення нового напрямку – вул. Луначарського – вул. М.Раскової до просп. Миру – Ленінградської площі з шляхопроводом над залізницею.
За таких умов значно покращиться транспортне обслуговування населення, будуть забезпечені комфортні умови пасажироперевезень, транспортні зв’язки між місцями проживання, прикладання праці і центрами громадського обслуговування, середній час поїздки містом скоротиться з 60-90 до 30-45 хвилин.
ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА
Ключовою проблемою є очікуване збільшення кількості парку автомобілів в 1,8 рази при вірогідному зростанні рівня автомобілізації до 400 одиниць на 1000 мешканців, неефективне використання пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі, транспортні затори, недостатня кількість місць паркування автомобілів.
Для вирішення цих проблем передбачається:
· будівництво тунелів, мостових переходів, естакад, багаторівневих розв’язок, нової хордової автомагістралі в створі залізничних ліній, звільнення проїжджих частин від паркування автомобілів, реконструкція місцевої вуличної мережі;
· будівництво підземних та наземних багатоярусних паркінгів в сельбищних районах міста, біля пересадочних вузлів;
· створення системи обхідних магістралей для транзитного транспорту, магістралей дублерів - в’їздів з приміської зони, пересадочних вузлів до міської кільцевої дороги із громадського електротранспорту;
· запровадження автоматизованої системи організації та управління дорожнім рухом;
· розвиток приміських транспортних сполучень перетворення залізничних колій в межах приміської зони в систему наземного метро
· завершення будівництва Подільського автомобільного мостового переходу та Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу з підходами до них, спорудження тунелів на зовнішньому обході в районі Конча-Заспи та на півночі від Оболоні, розв’язок у різних рівнях у районі з.п. Лівий Берег і Видубичі, реконструкція мосту ім. Патона, Петрівського залізничного мосту із спорудженням смуги для автомобільного руху;
· будівництво шляхопроводів через залізничні колії, зокрема на продовженні вулиць Суздальської до вул. Волинської; автомагістралі по просп. Григоренка; з'єднання вул. Довбуша з вул. Бутлерова – Червоногвардійською; будівництво Великої Окружної дороги від вул. Богатирської до Оболонського проспекту, подовження Залізничного шосе вздовж залізниці до вул. Любченка з виходом на вул. Боженка, автодороги Київ – Ірпінь та інших;
· створення смуг для велосипедного руху, пішохідного руху, а також умов для пересування маломобільного населення при проектуванні, будівництва і реконструкції вулично-дорожньої мережі.
За таких умов протяжність тільки магістральної вулично-дорожньої мережі збільшиться у 1,5 рази, буде ефективно використовуватися її пропускна здатність, ліквідуються транспортні затори на перехрестях, зменшаться автотранспортні потоки до центральної частини міста, буде досягнута безпека транспортного і пішохідного руху.
Зовнішній транспорт.
Ключовою проблемою є пропуск через місто транзитних вантажів, наявність на території міста вантажних станцій, сортувальних дворів, вантажних районів річкового порту, транспортно-складських комплексів, недостатність використання залізничних ліній для внутриміських та приміських пасажироперевезень, невдале сучасне розташування центрального автовокзалу, автостанцій «Поділ», «Південна» та «Дачна.
Для вирішення цих проблем передбачається:
· завершення будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро й багаторівневих розв’язок біля з.п. Лівий Берег і Видубичі, будівництво пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця;
· спорудження дільниці зовнішнього обходу Підгірці – Васильків-1 для пропуску транзитних вантажів, додаткових головних колій на дільницях: Київ-Московський – Дарниця, Жуляни – Глеваха, Дарниця – Бровари, Київ – Миронівка;
· закриття вантажних станцій і дворів Київ-Товарний, Київ-Дніпровський, Київ-Петрівка, винесення за межі Києва сортувальних станцій та транзитного вантажного руху;
· створення трьох транспортно-складських комплексів в районі с. Кожухівка Васильківського району, с. Калинівка Броварського району, м. Українка в комплексі з новими вантажними районами річкового порту;
· будівництво автовокзалів в районі житлового масиву «Теремки та Харківської площі;
· модернізація автостанцій «Дарниця» і «Полісся», припинення експлуатації Центрального автовокзалу, автостанцій «Поділ», «Південна» та «Дачна»,
· розвиток туристичного річкового транспорту, туристичного річкового порту на Подолі, винесення вантажного річкового порту в район м. Українки;
· реконструкція аеропортів «Київ» і «Бориспіль», планування будівництва нового аеропорту «Рославичі».
Перейти до обговорення
ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ
Ключовою проблемою є значне відставання інженерного забезпечення забудови, зношеність магістральних інженерних мереж та міських очисних споруд у Бортничах, погіршення гідравлічного режиму у водопровідній системі внаслідок постійного зменшення водоспоживання, вичерпаність резерву електрозабезпечення та теплопостачання існуючої забудови внаслідок нерівномірного розташування теплових джерел та електропостачання.
Для вирішення цих проблем передбачаються наступні заходи.
Водопостачання.
Для розрахунку перспективної водопотреби м. Києва доцільно наблизити до європейської норму водоспоживання і прийняти 235 л/чол. За таких умов потреба у воді не збільшиться і складе до 1243,6 тис. м3/макс. добу, забезпечується економія водних ресурсів та оптимальний гідравлічний режим в системі водопостачання.
На Деснянській станції очистки води провести реконструкцію з заміною обладнання на сучасне.
Для покращення якості води пропонується:
· збільшити частку води з артезіанських водозаборів до 60 %, що становитиме приблизно 700 тис.м3/добу, провести реконструкцію існуючих гідровузлів артезіанського водопроводу із заміною застарілого обладнання на сучасне енергозберігаюче та влаштуванням очисних споруд, здійснити будівництво водопроводу з підземних джерел для територій нової забудови;
· при реконструкції існуючих та прокладанні нових водопровідних мереж привести у відповідність їх параметри до об’ємів водопостачання;
· як варіант розглянути можливість влаштування споруд доочистки води безпосередньо у споживачів (будинок, група будинків) з одночасним вирішенням питання санітарного контролю та обслуговування обладнання.
Передбачити влаштування резервного інфільтраційного та поверхневого водозабору на о. Великий з подачею води на існуючі очисні споруди.
Водовідведення
· побудувати в південній частині приміської зони очисні споруди продуктивністю 1200 тис.м3/добу з системою видалення сполук фосфору та азоту;
· продовжити будівництво ІІ-ї нитки головного магістрального колектору від насосної станції «Правобережна» до нових очисних споруд з приєднанням до нього колекторів басейнів каналізування правобережної частини, а також переобладнанням КНС у відповідний напрямок руху стічних вод;
· на Бортницькій станції аерації ліквідувати споруди Блоку №1 та провести реконструкцію Блоків № № 2, 3, довести продуктивність БСА до1200 тис.м3/добу, побудувати завод по переробці мулу на території БСА;
· впровадити будівництво наступних КНС: Новопущинська, Новооболонська, Новоправобережна № 1, Новоправобережна № 2, Чапаївська, Бортничі нижні;
· закінчити будівництво КНС: Метрологічна, Биківня;
· закінчити реконструкцію Піщаного, Березняківського та будівництво напірних колекторів від КНС «Святошино» і КНС «Пуща Водиця»;
· розпочати будівництво дублюючих самопливних колекторів Голосіївського, Глибочицького, Звіринецького, Приорсько-Куренівського, Приорсько-Оболонського, Подільського-Куренівського та Петровського;
· перенаправити потоки стічної води правобережжя на нові очисні споруди в південному напрямку із застосуванням на цих очисних спорудах новітніх технологій очистки води. Місце розташування та орієнтовну площу земельної ділянки необхідно визначити техніко-економічним розрахунком.
Дощова каналізація міста знаходиться у занедбаному стані.
· будівництво 101-ї локальної очисної споруди, в тому числі на правому березі м. Києва – 76 шт., на лівому березі – 25 шт, технологічне переоснащення існуючих очисних споруд з застосуванням нафтоуловлювачів, пісколовок, фільтрів та біоплато, завершення будівництва очисних споруд: 3, 4 мікрорайонів ж/м Оболонь; ж/м Осокорки Південні, Центральні; ІІ та ІІІ черги ж/м Вигурівщина-Троєщина; 2, 4, 4а, 5а мікрорайонів ж/м Позняки;
· реконструкція відкритих і закритих русел малих річок та меліоканалів, комплексна реконструкція р. Либідь, будівництво колекторів дощової каналізації в районах малоповерхової забудови, упорядкування дощової каналізації в мікрорайонах Саперна Слобідка, Багринова гора, Мишоловка;
· будівництво та перекладка колекторів дощової каналізації довжиною 10,73 км на території існуючої забудови та будівництво близько 12 км колекторів на території перспективної забудови;
· запровадження використання дощових вод після очисних споруд для поливу території міста, що дозволить зменшити витрати води питної якості на полив зелених насаджень.
Електропостачання
Проблема електропостачання м. Києва та приміської зони повинна вирішуватися комплексно від Трипільської ТЕС, Київської та Канівської ГЕС, ГАЕС, київських ТЕЦ №№ 5,6 та інших по лініях електропередачі за межами приміської зони напругою 750 кВ та 330 кВ. У зв'язку з закриттям Чорнобильської АЕС дефіцит потужності буде покриватись за рахунок збільшення перетоку енергії з інших енергосистем України.
Передбачається:
· будівництво ІІІ енергоблоку потужністю 250МВт на ТЕЦ-6;
· будівництво двох ГТУ потужністю по 140 МВт на Дарницькій ТЕЦ;
· будівництво ПС-330 кВ «Західна» (3АТ х 200 МВА) та «Східна» (2А х 200 МВА);
· устанвока третіх АТ потужністю по 200МВА на ПС-330 кВ «Новокиївська», «Сєвєрна» та «Броварська»;
· будівництво 14-ти нових підстанцій 110/10 кВ з трансформаторами розрахункової потужності;
· реконструкція 6-ти ПС-35 кВ провести з переводом на напругу 110 кВ;
· ліквідація 6 ПС-35 кВ з реконструкцією під РП-10 кВ;
· будівництво нових ЛЕП-110 кВ для живлення нових ПС-110 кВ та організації нових транзитів.
Для забезпечення надійного енергопостачання пропонується (як варіант) центральну частину міста перевести на єдиний енергоносій – електроенергію. У разі проведення таких заходів необхідно будівництво двох ПС-330 кВ глибокого вводу та додаткових розподільчих ПС-110 кВ.
Постійно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж, заміну зношеного та застарілого обладнання, впроваджуватис енергозберігаюче обладнання та новітні технології, розвиток кабельних мереж 35-110 кВ із максимально можливим демонтажем існуючих ПЛ 110-35 кВ, на сельбищних територіях.
Теплопостачання
Для ліквідації існуючого на сьогоднішній день дефіциту тепла та покриття нових теплових навантажень пропонується:
· встановлення на ТЕЦ-5 шостого водогрійного котла (180 Гкал/год);
· закінчення будівництва 1-ї черги РК «Позняки» (200 Гкал/год) та будівництво 2-ї черги (180 Гкал/год) з відключенням споживачів Лівобережжя від ТМ №6 ТЕЦ-5. Подальше розширення РК «Позняки» та збільшення теплової потужності по гарячій воді до 740 Гкал/год;
· реконструкція схеми видачі теплової потужності Дарницької ТЕЦ;
· технічне переозброєння та подальше збільшення потужності СТ-1 та СТ-2 до 800 Гкал/год кожна;
· будівництво 5-ти нових районних котелень, технічне переозброєння та збільшення потужності 5-ти існуючих районних котелень;
· покриття частину теплопотреби нової забудови за рахунок власних індивідуальних та квартальних джерел теплопостачання (200-250Гкал/год);
· реконструкція магістральних теплових мереж зі збільшенням їх пропускної здатності, будівництво підкачувальних насосних станцій, зниження втрат теплової енергії в теплових мережах;
· підвищення надійності системи теплопостачання шляхом будівництва додаткових резервних перетинок між джерелами теплопостачання (магістральними тепломережами);
· подовження ресурсу роботи та підвищення ККД джерел теплопостачання міста;
· поступове впровадження альтернативних джерел теплопостачання
Газопостачання
Для забезпечення пропускної спроможності системи передбачаються наступні заходи щодо реконструкції та розширення газових мереж по місту:
· будівництво нових ГРС-5а та ГРС «Позняки»;
· прокладка 10км магістральних газопроводів високого тиску;
· прокладка 11км газопроводів високого тиску;
· прокладка приблизно 40км газопроводів середнього тиску;
· перекладка 14км газопроводів середнього тиску зі збільшенням їх пропускної здатності;
· прокладка газопроводів середнього тиску до нових районних котелень;
· для підвищення умов надійності системи газопостачання прокладка газопроводів середнього та низького тиску для кільцювання існуючих тупикових мереж;
· при реконструкції газопроводів в центральній частині м. Києва застосовувати метод протяжки поліетиленових труб.
За таких умов будуть забезпечені безперебійна подача інженерних ресурсів, безпечні та ефективні системи інженерного постачання, впровадження ресурсозберігаючих принципів в комунальному господарстві.
Перейти до обговорення
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Ключовими проблемами є забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту, об’єктів комунальної енергетики, забруднення грунтів на ділянках промислових підприємств, біля залізничних колій, погіршення якості води в Дніпрі дощовими стічними водами, незадовільна система санітарної очистки та утилізації твердих побутових відходів.
Для покращення санітарно-гігієнічного стану повітря передбачається:
· будівництво об’їзних доріг, логістичних центрів та терміналів в приміській зоні, багаторівневих транспортних розв`язок, мостів тунелей, магістралей в межах Києва;
· оптимізація транспортних потоків, переважний розвиток громадського електротранспорту, створення шумозахисних зелених насаджень та екранів вздовж магістралей, організація велодоріжок та вело стоянок;
· обладнання автотранспорту нейтралізаторами та поліпшення якості автомобільного палива та запровадження альтернативних видів палива.
· зниження викидів забруднюючих речовин у повітря в комунальній енергетиці, зменшення споживання і втрат теплової та електричної енергії у житлово-комунальному господарстві;
· впровадження електроопалення та нетрадиційних відновлювальних джерел і систем;
· модернізація промислових підприємств з метою зменшення та запровадження моніторингу шкідливих викидів.
Для покращення стану водойм передбачається:
· реконструкція Бортницької станції аерації з будівництвом дамби;
· будівництво очисних споруд дощової каналізації, головних очисних споруд на правому березі Дніпра в районі м. Українка;
· озеленення і впорядкування прибережних рекреаційних територій та пляжів;
· посилення водообміну Дніпра з протоками шляхом регулювання режиму роботи Київської та Канівської ГЕС;
· зменшення водоспоживання в промисловості і комунальному господарстві;
· розчищення каналів та інших проток для активізації природної дренувальної системи; збільшення частки підземних вод у водопостачанні лівобережжя.
Для поліпшення стану ґрунтів запроваджується:
· роздільний збір, переробка, утилізація побутових відходів, опалого листя;
· меліорація забруднених ґрунтів промислових зон, вздовж залізниць та магістралей;
· будівництво сміттєсортувальних і сміттєперевантажувальних станцій, заводів з перероблення та утилізації побутових відходів, в першу чергу у комунальній зоні біля ТЕЦ-6;
· розширення кладовищ у приміській зоні;
· створення системи моніторингу екологічного стану ґрунтів, будівництво об’єктів поводження з тваринами.
Для запобігання та боротьби з зсувними процесами, планується:
· впровадження жорсткого контролю за дотриманням правил організації будівництва та експлуатації споруд на зсувонебезпечних ділянках;
· рекультивація еродованих ґрунтів та закріплення схилів лісомеліоративними методами, озеленення та інженерний захист зсувонебезпечних ділянок і споруд;
· ревізія водопровідної та водовідвідної мереж, ліквідація негерметичних ділянок;
· очищення та благоустрій відкритих водовідвідних та дренажних систем
· оновлення будівельної техніки та механізмів СУППР.
Для поліпшення стану водного середовища передбачається:
· затвердження та впровадження Програми загальноміських заходів відродження та впорядкування водних об‘єктів;
· винесення в натуру меж прибережних захисних смуг (ПЗС), запровадження контролю за дотриманням норм природокористування;
· спорудження дренажів, провести каптаж витоків водотоків і джерел;
· благоустрій берегів Дніпра, проток та озер, очищення чаш водойм та русел водотоків;
· забезпечення належного догляду за гідротехнічними спорудами.
Для захисту територій міста від підтоплення здійснюється :
· влаштування дренажів підземних частин будівель та споруд, за необхідності з примусовим відведенням дренажного стоку (будівництвом дренажних насосних станцій), виконання посиленої гідроізоляції підземних частин із застосуванням новітніх технологій та матеріалів;
· проведення капітального ремонту (модернізації, реконструкції) інженерних водотранспортувальних мереж;
· оснащення проблемних ділянок мережею спостережних свердловин;
· благоустрій (каптаж) джерел та впорядкування витоків ґрунтових вод;
· запобігання розвитку зсувних явищ в межах зсувонебезпечних територій;
· контроль за дотриманням правил догляду лісопаркового господарства;
· організація рекреаційного використання територій;
· інженерний захист заплавних територій нової житлової забудови;
· добича грунту для намиву на місці за рахунок розширення та поглиблення озер та водотоків.
Для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій передбачається вивезення відходів ртуті з території ВАТ «Радикал»; радіоактивних відходів з аварійних сховищ № № 5, 6, 7 Київського державного міжобласного спец комбінату України ДО «Радон», відходів берилію з підприємства ДНВП «Захід» на сховища в зоні відчуження ЧАЕС, будівництво пожежних депо.
Перейти до обговорення
МІСТОБУДІВНИЙ РОЗВИТОК ТА ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ
Головною проблемою, що стримує комплексний розвиток Київської містобудівної системи розселення, є недорозвиненість єдиного транспортно-планувального каркасу та магістральних систем інженерного забезпечення міста-області, відсутність чіткого зонування територій для використання під житлову, громадську, виробничо-ділову забудову та рекреацію з урахуванням екологічних вимог, збереження природно-ландшафтного комплексу, сільськогосподарських земель та продовольчої безпеки.
Приміська зона м. Києва включає 10 адміністративних районів Київської області: Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Обухівський, Фастівський та Ірпінську міську раду.
З урахуванням економічних та екологічних чинників найбільш вірогідними і доцільними для подальшого розвитку системи розселення, виробництва і офісно-ділової забудови є південно-західний ареал між Житомирською і Одеською трасами, східний Бориспільський напрямок, північно-східний Броварський напрямок, для житлово-рекреаційних функцій – південний ареал вздовж Обухівської траси-пойми Дніпра, північно-східний ареал у поймі Дніпра-Придесення.
Житлове будівництво
Територіальні ресурси для розміщення житлової забудови на землях сільських рад біля населених пунктів та основних трас складають близько 21 тис. га, у т.ч. 17,7 тис. га для садибної забудови загальною площею котеджних житлових будинків 28,3 млн. кв. м, 3,3 тис. га для середньо та багатоповерхової (як правило до 9 поверхів) загальною площею 9 млн. кв. м.
Промислові території.
Територіальні ресурси площею 2,8 тис. га для створення офісних зон на 445 тис. робочих місць доцільно визначити в районі населених пунктів Мархалівки. Бузової, Рожівсько-Богданівської Гвоздов (Велка Бугаївка) Щасливсько-Мартусівської, Нещерів-Таценки.
Планується створення у виробничо-комерційних зонах бізнес-парків, технопарків, торгівельних і офісних центрів, виставкових комплексів в першу чергу у напрямку Київ-Бориспіль з врахуванням інтеграції з аеропортом Бориспіль, для розвитку великого технопарку та комерційних територій у населених пунктах за містом Бровари в продовженні Броварського промислового вузла.
Сільськогосподарські землі зберігаються на рівні 30 % від загальної площі приміської зони і складають 390 тис. га, що забезпечує продовольчу безпеку регіону.
Рекреаційні території.
Пропонується створити 12 рекреаційних зон на території приміської зони навколо м. Києва, Боярська, Обухівська, Ржищівська, Дніпровська, Плесецька, Клавдієво-Тарасівська, Бородянська, Лютижська, Катюжанська, Заліська, Дубечанська, історико-культурний туристичний комплекс «Парк Київська Русь» в районі Копачівської сільради загальною площею 92,3 тис. га.
Автодороги та автотранспорт.
Для забезпечення розвитку містобудівної системи розселення передбачається формування єдиного транспортно-планувального каркасу:
· завершення будівництва Київської міської Великої кільцевої дороги та запровадження будівництва обласної Великої кільцевої автомобільної дороги по визначеній трасі;
· створення системи дублерів основних виходів та радіальних в’їздів до Києва на найбільш завантажених напрямках, зокрема між Житомирським та Одеським напрямками від селища Чайки до села Гатне Києво-Святошинського району, в напрямку магістралі Київ-Чоп та інших;
· будівництво південного транспортного обходу Києва на відстані 10-20 км від існуючих меж столиці об’єднанням у єдину систему Житомирського, Одеського, Вінницького, Харківського та Чернігівського магістральних напрямків і залучення їх до системи міжнародних транспортних коридорів;
· створення шести транспортно-пересадочних вузлів з паркінгами (аналогічно міжнародній системі «park and drive»), у т.ч. двох на лівобережжі (Калинівка-Скибін у Броварському районі, Гора–Бориспіль у Бориспільському районі), чотирьох на правобережжі (с. Мархалівка у Васильківському районі, район Теремки у Києві, Бузова у Києво-Святошинському районі, Микуличі у Бородянському районі;
· зв'язок транспортно-пересадочних вузлів з містом швидкісним електротранспортом (електропоїзди, швидкісний трамвай, метрополітен).
Залізничний транспорт.
Передбачається перетворення залізничних колій в межах приміської зони в систему наземного метро, будівництво гілки-відгалуження від залізничної колії в Бориспільському напрямку в районі Великої Олександрівки до залізниці для проходження залізничного електротранспорту до аеропорту Бориспіль.
Планується створення нових сортувально-залізничних станцій, комплексів по технічному обслуговуванню залізничного транспорту в районі Великої Димерки Броварського району та Калинівки-Плесецьке Васильківського району (в районі села Багрин), поступове перенесення функцій обслуговування потягів далекого слідування (пасажирських і товарних) у приміську зону
Аеропорти.
Очікується збільшення обсягів перевезень в 3-4 рази Міжнародним державним аеропортом «Бориспіль», планується реконструкція аеропорту «Жуляни», який отримує статус міжнародного міського аеропорту, розвиток вантажно-пасажирського)аеропорту в м. Узин, перенесення в Макарівській район (село Фасова) спортивного аеропорту «Чайка».
Річковий транспорт пропонується використовувати як туристично-рекреаційний та вантажний з будівництвом річкового вантажного порту в м. Українка.
Водопостачання.
Для забезпечення питною водою приміської зони м. Києва очікується використання води водоносних горизонтів: четвертинного, палеогенового, крейдяного і юрського (Бориспільський, Броварський та Вишгородський р-ни). а також використання поверхневих дніпровських вод по окремому водоводу (можливо вздовж Великої кільцевої дороги). Для цього при реконструкції і модернізації Дніпровської очисної станції необхідно збільшити її потужність до 800-1000 тис. м3/добу.
Водовідведення.
Планується перенаправити частину потоків стічних вод м. Києва та населених пунктів приміської зони на правобережжі до нових очисних споруд на півдні від Києва у Обухівському районі. Після введення їх першої черги направити стічні води міст Бровари, Бориспіль та інших населених пунктів лівобережжя на Бортницьку станцію аерації.
В зоні впливу міських систем Києва передбачається:
· покриття дефіциту за рахунок Дніпровського водозабору;
· будівництво підземних водозаборів Києва у приміській зоні;
· будівництво технічних водопроводів Києва з урахуванням потреб Вишневого, Коцюбинського, Боярки та інших поселень;
· стабілізація подачі промислових і побутових стічних вод з приміської зони у систему каналізації Києва.
Після реконструкції правобережної каналізації у т.ч. введення нових очисних споруд може бути доцільним підключення населених пунктів: Боярка, Немешаєве, Козин, Васильків, та інших.
Теплопостачання.
Передбачається децентрація та будівництво локальних теплових установок в садибній забудові, використання нетрадиційних джерел, підвищення ефективності використання енергії та енергозбереження.
Газопостачання.
Передбачається підключення населених пунктів до магістральних мереж, будівництво нових газорозподільчих станцій і газорегулюючих пунктів.
Електропостачання приміської зони м. Києва передбачається від Трипільської ТЕС, Київської та Канівської ГЕС, ГАЕС, київських ТЕЦ №№ 5,6, та інших по лініях електропередачі напругою 750 кВ та 330 кВ. У зв'язку з закриттям Чорнобильської АЕС дефіцит потужності буде покриватись за рахунок збільшення перетоку енергії з інших енергосистем.
Інженерна підготовка території передбачає протизсувні заходи на площі 1,537 кв.км. (814 ділянок, у т.ч. активних-14); заліснення ярів та балок на площі 2,12 тис. га; створення водозахисних лісонасаджень площею 6,05 тис.га., реконструкцію 53 гідротехнічних споруд, берегоукріплення довжиною 547 км, розчищення ставків і водосховищ на площі 5,61 тис.га,; регулювання рік (загальною протяжністю 345,6 км).
Утилізація сміття. Передбачається будівництво двох сміттєпереробних заводів у Обухівському районі на південь від Києва, на лівобережжі завод-електростанція в районі мулових ділянок БСА та завод по переробці ТПВ в районі Великої кільцевої дороги, а також трьох сміттєсортувальних станцій на земельних ділянках промислових підприємств та автобаз, розміщення токсичних полігонів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Ритуальні послуги.
Потребується розширення Васильківського Північного, Південного кладовищ.
За таких умов буде відбуватися гармонійний розвиток Київської містобудівної системи, підвищиться привабливість проживання, працевлаштування та інвестування у приміській зоні, створюються умови для стабілізації росту власно м. Києва, стимулюється розвиток сельбищ них, ділових і виробничих територій в Бориспільському, Броварському, Житомирському, Ковельському напрямках, створюються рекреаційні зони, зберігаються родючі сільськогосподарські землі та досягається продовольча безпека, забезпечуються спільні інтереси територіальних громад міста Києва та населених пунктів приміської зони.
Житлова забезпеченість прогнозованого населення м. Києва та приміської зони в перспективі досягне до 37 кв.м. на 1 люд, що відповідає забезпеченості житлом у європейських країнах.
Перейти до обговорення